Молодіжна альтернатива

В умовах ринкових відносин перед суспільством постає проблема соціальної незахищеності громадян. Насамперед це питання стосується молоді, оскільки вона має незначну професійну підготовку, малий трудовий досвід. Останнім часом ситуація у сфері молодіжної зайнятості в Україні постійно погіршується.

Молодь формує особливий спектр ринку праці, який значно відрізняється від інших складових ринку. З одного боку, молодий вік сприяє високій мобільності, відкритості, готовності до змін та пошуку роботи, а з іншого — молоді не вистачає відповідного досвіду, щоб бути конкурентоспроможною на ринку праці. Тому безробіття молодих людей (до молоді, за статистикою, належать громадяни у віці від 16 до 30 років) є однією з найгостріших соціально-економічних проблем сучасної України. За останні роки питома вага молоді у загальній кількості безробітних досягла 30%. Так, за даними Держстату України станом на травень 2011 року у державі зареєстровано 549,2 тис. безробітних, що становить 2% від усього населення працездатного віку, з них 164,76 тис. безробітних — молоді люди.

Юнакам і дівчатам після закінчення навчання, як правило, дуже важко влаштуватися на роботу, оскільки роботодавці потребують досвідченого кадрового персоналу, який зможе одразу ефективно працювати. Ефективність роботи вчорашнього випускника вузу не може бути ефективною, оскільки спеціаліст-початківець не має відповідного досвіду та практики застосування отриманих знань. Якщо молода людина тривалий час безрезультатно шукає роботу, вона стає пасивною, втрачає віру у свої сили та життєву рівновагу. Тому молодіжне безробіття становить загрозу не тільки економіці держави, а й у перспективі погіршує соціальну та криміногенну ситуацію в суспільстві.

Варто зазначити, що на молодіжному ринку праці існує низка проблем, а саме:

• загальний стан економіки, де кількість робочих місць зменшується;
• податковий тиск на крупні підприємства, малий та середній бізнес з боку держави;
• відсутня система розподілу молоді під час навчання (стажування або практика) та на роботу після закінчення навчання;
• недосконала розробка та непрофесійне впровадження програм зайнятості, перекваліфікації молодих працівників на загальнодержавному, міському рівнях тощо.

У цьому контексті дослідження, проведене у першому півріччі 2011 року громадською організацією «Молодіжна альтернатива», вкрай важливе та актуальне.

Дослідження мало на меті:

• визначити основні проблеми працевлаштування молоді, пошуку першого робочого місця, молодіжного безробіття, розвитку молодіжного підприємництва у кожному з регіонів, отримати соціологічні дані з цих питань;
• визначити шляхи вирішення проблеми (покращення ситуації на місцевому рівні) для того, щоб у подальшому ці пропозиції увійшли до програм молодіжного розвитку, регіональних програм розвитку молодіжного підприємництва, програм боротьби з молодіжним безробіттям, доктрин молодіжної політики (або інших) з можливістю внесення коректив у місцеві бюджети щодо питання підтримки підприємницьких ініціатив.

Основним завданням дослідження було:

• структурувати та класифікувати існуючі проблеми, які виникли у молодіжному середовищі в результаті економічної кризи; виявити ініціативи місцевої влади, спрямовані на вирішення питань молодіжного безробіття та молодіжного підприємництва;
• висвітлити приклади плідної співпраці влади і громади/бізнесу в означених вище питаннях;
• з’ясувати рівень обізнаності молоді, бізнесу, представників місцевої влади, органів місцевого самоврядування з міжнародним та вітчизняним законодавством, нормативно-правовими документами у сфері боротьби з молодіжним безробіттям та молодіжним підприємництвом;
• окреслити заходи, які на рівні громад допомогли б зняти напругу у цій сфері;
• визначити механізми реалізації програми боротьби з молодіжним безробіттям та підприємництвом.

У ході дослідження обстежувалася ситуація щодо розвитку підприємництва та подолання молодіжного безробіття, сприяння молодіжній зайнятості у 18 адміністративно-територіальних одиницях держави, з яких 10 міст (Вінниця, Донецьк, Дрогобич Львівської області, Житомир, Миколаїв, Одеса, Севастополь, Тернопіль, Черкаси, Чернігів), 7 регіонів (Автономна республіка Крим, Дніпропетровська, Запорізька, Львівська, Харківська, Херсонська, Чернівецька області) та один район (Кременецький район Тернопільської області).

Дослідження полягало в аналізі нормативно-правових актів відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Основними документами, що аналізувалися у процесі проведення дослідження, стали програми соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, програми сприяння розвитку підприємницької діяльності, програми подолання незайнятості населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці тощо.

Усі вказані вище документи аналізувалися з точки зору наявності в них положень та дієвих заходів, спрямованих на подолання молодіжного безробіття, активного залучення молоді до процесу забезпечення позитивних тенденцій соціально-економічного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Крім того, у ході дослідження проаналізовано діяльність вищих навчальних закладів, що функціонують на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць, з точки зору системності, ефективності та результативності їх роботи із працевлаштування випускників, сприяння подоланню молодіжного безробіття.

У ході дослідження зроблено спробу охарактеризувати заведене інституційне забезпечення процесу підтримки розвитку підприємництва на відповідній території шляхом аналізу діяльності у цьому напрямі місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, органів місцевого самоврядування, різного роду галузевих рад, регіональних засобів масової інформації тощо. Більш детально про дослідження можна прочитати в брошурі «Проблеми молодіжного безробіття та шляхи його подолання»