90% українських студентів знають іноземну мову, половина хотіла б навчатися у Великобританії
Про це свідчать підсумки річної програми міжнародних соціологічних досліджень «Студенти — образ майбутнього», проведених Інститутом Горшеніна в Україні, Росії, Казахстані та Польщі.
Зокрема, українські студенти знають російську (94,8%), англійську (86,0%) і німецьку (23,7%), а також польську (13,4%) і французьку (11,9%). Росіяни здебільшого володіють англійською (83,6%), німецькою (16,0%) та французькою (8,2%). Польща — явний англомовний лідер (93,1%), на другому місці тут — німецька мова (62,7%), на третьому — російська (27,2%). У Казахстані першість теж належить англійській мові (64,3%), 13,9% молодих людей освоїли інші іноземні мови, кожен десятий (10,9%) жодною іноземною мовою не володіє, а німецькою і французькою казахські студенти володіють порівну — по 7, 9% респондентів.
Відповідаючи на запитання, в якій із країн студенти хотіли б вчитися, українці віддали безперечне лідерство Великобританії (45,9%), відводячи друге місце США (23,8%), а третє — рідній країні (15,5%). Більше чверті росіян (27,7%) віддали перевагу вітчизняній освіті, майже кожен п'ятий (19,9%) вчився б у Казахстані, а 18,2% студентів -у Великобританії. Більшість студентів з Казахстану також хочуть навчається у Великобританії (41,8%), більше чверті студентів вважали за краще б США (26,4%), а 12,5% назвали інші країни. У Польщі студенти віддали перевагу вітчизняним ВНЗ — близько третини респондентів (34,1%), на другому місці Великобританія (32,4%), на третьому США (19,8%).
Коментуючи результати дослідження, директор Інституту соціології освіти Російської академії освіти Володимир Собкін визнав досить позитивним той факт, що сучасна молодь у своїй більшості володіє іноземними мовами. «Цілком природно, що англійська мова -мова міжнародного спілкування, і тут це очевидно проявилося, особливо серед українців і росіян. Ще залишилася в Польщі чверть тих, хто володіє російською мовою, і це мені, як росіянину, важливо відзначити. Не остаточно розірвалося те, що називалося «соцтабором», І тут є момент, що стосується можливості оцінювати російську мову як мову міжнаціонального спілкування на просторі колишнього Радянського союзу. Це ж ми не літніх людей опитуємо, а студентів, у яких відбулася соціалізація після розпаду СРСР. Це високий відсоток, що дозволяє оцінювати позитивні перспективи російської мови як можливої в міжнародному спілкуванні», — сказав він.
В. Собкін також зазначив, що сучасні студенти мають досить високі очікування від освіти в іншій державі.