Ставлення і рівень довіри до державних програм житлового кредитування серед української молоді є критично низьким.Такий результат соціологічного дослідження оприлюднив сьогодні на засіданні «Як органи державної алоди та місцевого самоврядування забезпечують молодь житлом на Львівщині?» директор Лабораторії соціальних досліджень ЦППШ соціолог Ігор Марков.
Для проведення дослідження відібрали шість респондентів, віком від 22 до 35 років, які репрезентували те молодіжне середовище, для якого проблема власного житла є нагальною потребою. В рамках фокус-групового дослідження було з’ясоване ставлення респондентів до програм молодіжного житлового кредитування, допомоги держави молодим сім’ям та їх бачення розвитку своїх відносин з державою.
Результати дослідження показали, що українська молодь достатньо обізнана з варіантами державних молодіжних програм кредитування. Однак ставлення і рівень довіри до цих програм є критично низьким. Учасники дослідження пояснили це високим рівнем корупції та мізерним рівнем фінансування програми з державного бюджету.
Як зазначив один з опитуваних, «я б ніколи не зв’язувався з державою у питаннях кредиту, ті умови купівлі житла через банк, які є в Україні можуть перекрити все життя на двадцять років вперед»
Основною ж перешкодою для купівлі власного житла учасники дослідження називають низьку заробітну плату та «кабальні» умови у банках, а також – невиконання державою своїх обіцянок по компенсації обіцяних відсотків.
Основним виходом з такої ситуації більшість респондентів називає створення власного бізнесу або ж пошук більш високооплачуваної роботи. Проте частина опитуваних відзначає, що сьогодні молодь не має жодних шансів отримати роботу з такою заробітною платою, яка б дозволила розраховувати на оплату житлового кредиту.
Неминучим наслідком купівлі житла через банківський кредит з допомогою державної молодіжної програми деякі учасники назвали відмову від важливих сфер самореалізації.
Загалом, сучасна українська молодь дуже скептично ставиться до можливостей самореалізації себе в Україні в усіх аспектах, в тому числі в можливості забезпечення житлом. Майже кожен учасник програми відзначав, що в майбутньому покладається виключно на себе.
Така ситуація, робить висновок Ігор Марков, загрожує відособленістю молодих людей від держави та самоусуненням молоді від державних процесів. В майбутньому така байдужість держави до молодого покоління може бути надзвичайно небезпечною.
Проте, водночас, помітна і дуже цікава протилежна тенденція: молодь робить висновки з такої ситуації і вчиться обходитись без державної підтримки. Молоді люди демонструють «сильну енергію до виживання». Вирішення побутових проблем респонденти пов’язують, перш за все, з власними зусиллями та можливостями.
Джерело : zik.com.ua