Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 30 вересня по 5 жовтня 2010 року. Було опитано 2007 респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та АР Крим за вибіркою, що репрезентує доросле населення України за основними соціально-демографічними показниками. Вибірка опитування будувалася як стратифікована, багатоступенева, випадкова із квотним відбором респондентів на останньому етапі. Опитування здійснювалося у 129 населених пунктах (із них 75 міських та 54 сільських поселень). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю0,95.
Оцінка ситуації в країні, ставлення до діяльності влади і окремих політиків
Ще у серпні 2010 р. рівень оптимізму громадян стосовно розвитку подій в Україні значно знизився в порівняно з першою половиною 2010 року, і в жовтні ця оцінка залишилася практично незмінною: лише 28% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються в правильному напрямі і 48,2% - що в неправильному. Так само після серпневого зниження рівня підтримки діяльності органів влади він залишився незмінним.
Серед суспільних інститутів найбільшу довіру мають церква і засоби масової інформації, найнижчу – банки і політичні партії.
Стосовно рівня підтримки окремих політиків, то порівняно з серпнем спостерігалася тенденція зниження частки тих, хто повністю підтримує дії керівників вищих органів державної влади (В.Януковича, М. Азарова, С.Тігіпка, В. Литвина), але зросла частка тих, хто «підтримує окремі дії» цих політиків. Якщо ж порівнювати рівень підтримки цих політиків з травнем, то він істотно знизився. Рівень підтримки Ю.Тимошенко і В.Ющенка протягом останніх місяців був стабільно низьким. У жовтні порівняно з серпнем незначною мірою зросла частка тих, хто підтримує окремі дії А.Яценюка.
Оцінка громадянами зміни ситуації в країні після президентських виборів має негатвну динаміку. Після травня спостерігаєтсья тенденція зниження частки тих, хто вважає, що ситуація покращилася (з 37,5% у травні до 19,0% у жовтні) і зростає частка тих, хто дотримується думки, що ситуація погіршилася (відповідно 13,5% і 37,1%).
Змінилися також оцінки громадянами мотивації діяльності В.Януковича. Якщо у травні громадяни України частіше схильні були вважати, що дії Президента В.Януковича спрямовані на захист загальнонаціональних інтересів, то у серпні і в жовтні – що вони передусім спрямовані на захист власних інтересів та інтересів свого політичного оточення.
Після травня знижувалася частка тих, хто відповідає, що дії нової влади виправдали його сподівання (з 24,8% у травні до 10,1% у жовтні), тих, хто дав відповідь, що влада виявилася крашою, ніж він очікував (відповідно 7,1% і 4,7%), а також тих, хто дотримується думки, що ще рано давати оцінку діям влади (відповідно 39,9% і 30,5%). Зросла частка тих, хто вважає, що нова влада не виправдала їх сподівань (відповідно 6,0% і 19,2%), а також тих, хто відповів «я від нової влади, нічого доброго не очікував, так і сталося» (відповідно 12,7% і 19,2%) і «я від нової влади, нічого доброго не очікував, але вона виявилася ще гіршою, ніж я думав» (відповідно 5,3% і 12,9%).
Продовжує знижуватися число громадян, які вважають, що нинішня влада краща за колишню. Якщо у травні такої думки дотримувалися половина (49,2%) респондентів, то у жовтні частка таких скоротилася до 30,7%. Натомість відносна більшість (44,7%) вважають, що нинішня влада нічим суттєво не відрізняється від колишньої (у травні таких було лише 24,9%). Також зросла частка тих, хто вважає, що ниніщня влада гірша, ніж колишня (з 12,0% до 17,0%).
Рішення про скасування конституційної реформи 2004 року громадяни України частіше сприймають негативно (34,7%), ніж позитивно (21,5%). 24,0% поставилися до цього байдуже , а 19,8% було важко відповісти.
Думки стосовно відповідальності за стан справ, який склався в країні, розділилися: 36,5% більшою мірою схильні покладати відповідальність на попередню владу, приблизно стільки ж (33,9%) – рівною мірою на попередню і нинішню владу і 22,0% – більшою мірою на нинішню владу.
Вибори до місцевих рад.
Думка щодо демократичності виборів до місцевих рад є доволі суперечлива. Частки респондентів, які вважають, що вибори пройдуть демократично та тих, хто дотримується думки, що вибори пройдуть переважно не демократично із масштабним застосуванням адміністративного ресурсу і «брудних» політичних технологій, є рівними (відповідно 21,6% і 21,8%). Частіше громадяни схильні вважати, що вибори пройдуть переважно демократично, із незначним застосуванням адміністративного ресурсу і «брудних» політичних технологій (30,0%).
Разом із тим, 58,3% опитаних вважають, що результати цих виборів можуть бути сфальсифіковані (лише 30,2% вважають, що цього не станеться). 47,3% опитаних, які припускають, що результати виборів можуть бути сфальсифіковані, вважають, що фальсифікація буде на користь політичних сил, що підтримують Президента України, 7,7% – що на користь опозиції, а 35,4 – що на користь як перших, так і других.
У разі фальсифікації виборів 14,0% висловили готовність взяти участь в мирних акціях протесту, 12,9% можуть взяти участь залежно від того, які будуть масштаби фальсифікацій і яка саме політична сила ці фальсифікаації здійснюватиме, 63,2% громадян не готові брати участь в протестних акціях.
Ідею про доцільність продовження терміну діяльності нинішнього складу Верховної Ради України до 2015 року для того, щоб нові вибори ВР відбулися одночасно з виборами Президента України, підтримують лише 25,2% опитаних, не підтримують 55,3%.
Лише третина громадян України вважають, що правоохоронні органи однаково ставляться до представників провладних та опозиційних політичних сил. Відносна більшість респондентів (40,6%) переконані, що правоохоронні органи більш жорстко ставляться до представників опозиційних сил і більш м’яко до провладних. Протилежної думки дотримуються лише 3,3% опитаних.
Быльш детальныше дивыться тут