На сучасному етапі міжнародний імідж будь-якої держави свідчить про її політичну та економічну силу, процвітання та високий рівень культурного розвитку і є показником авторитетності та успішності дій тої чи іншої країни на світовій арені. Позитивний імідж держави безпосередньо пов'язаний із ставленням до нього як інших країн світу, так і власних громадян країни. Від іміджу держави залежить і рівень патріотизму країни та її мешканців. Варто зазначити й те, що особливої уваги репутація набуває для тих країн, які розвиваються, намагаючись при цьому наздогнати тих, які вже давно розвинені.
На сьогодні в світі існує близько 200 країн, які різняться між собою своїм економічним, політичним і соціальним розвитком. Кожна держава має свій імідж, але імідж її в світі є таким, як бачать її інші держави, тобто як продемонструє себе та чи інша країна так і сприймуть її інші держави в світі. Звичайно цей фактор залежить і від засобів масової інформації, які тим чи іншим чином будуть представляти певну країну. (Але про це мова йтиме далі). Всі країни світу можна поділити на такі, що промислово розвинені, країни з перехідною ринковою економікою та країни, що розвиваються. Україна належить до тих країн, що розвиваються.
За короткий період після проголошення незалежності Україна перестала бути лише об'єктом дій інших держав, вона перетворилася на рівноправний суб'єкт міжнародного права. На сьогодні Україна переживає свій 19 рік незалежності. На 19-му році незалежності Україна зробила чимало кроків, які де-факто продемонстрували, наскільки країна відповідає знайденому статусу "повнолітнього" і повноправного-відповідального учасника міжнародного співтовариства. За «повних» 18 років історії незалежної України відбулося багато цікавого, але, на жаль, мало стабільного.
Міжнародний імідж України має внутрішній і зовнішній аспекти і значною мірою залежить від її політичного, економічного та соціального розвитку. Тобто, насамперед для того, щоб країна мала позитивний імідж, потрібно щоб вона виглядала на міжнародній арені так, якби «вона сама хотіла себе бачити». Для того щоб добитися успіху на міжнародному рівні, треба весь час в кращу сторону змінювати імідж своєї держави, і звичайно його якість.
Що стосується України, яка належить до країн, що розвиваються, то її імідж на міжнародній арені не досить таки позитивний. Насамперед, для того, щоб покращився зовнішній імідж України, потрібно аби покращився її внутрішній імідж.
Варто зазначити те, що Україна є ще досить таки молодою незалежною державою, як я вже зазначала вище, за свої 18 років незалежності Україна чимало досягла. Сучасні пріоритети зовнішньої політики України пройшли довгий процес формування у доволі складних міжнародних умовах, коли наша держава на зорі незалежності була змушена доводити свою здатність бути гідним гравцем на міжнародній арені, завойовувати авторитет у міжнародних організаціях, захищати власні інтереси у зовнішньополітичній сфері.
Тепер варто приділити увагу засобам масової інформації. А, отже, Україна представлена в світі так, як її представляють закордонні засоби масової інформації. Тобто і цьому питанню потрібно приділяти чималу увагу. Ось наприклад, північноамериканські видання пишуть переважно про корумпованість української влади, розквіт злочинності, економічну розруху. Звичайно ж, трапляються і приємніші для нас повідомлення, що стосуються переважно вдалих науково-технічних розробок, спортивних досягнень, або ж мистецьких проектів, проте, в текстах подібних статей обов'язково натрапляєш на згадки про те, в яких негативних умовах працюють наші науковці, спортсмени.У свою чергу, західноєвропейські ЗМІ приділяють дещо більшої уваги конструкторським розробкам українських вчених, які можуть скласти достойну конкуренцію американським проектам. Однак, і вони не забувають згадувати про українську злиденність та про наступи влади на свободу слова.
Отже, хоча іноземна преса й бачить значний науково-технічних потенціал України, вважає нас країною з багатими ресурсами (як природними, так і людськими), проте ми видаємося неспроможними належним чином розпорядитися своїми ресурсами.
Тепер слід заначити окремо про кожний розвиток певної сфери (політичної, економічної та соціальної) України на міжнародній арені.
Що ж стосується зовнішньополітичної сфери, то Україна спирається на фундаментальні загальнолюдські цінності, виступає за захист прав та інтересів громадян України, створює умови для підтримання контактів з українцями за кордоном - вихідцями з України, дбає про задоволення їх національно-культурних і мовних потреб, надає їм допомогу згідно з міжнародним правом.
Важливими пріоритетами зовнішньої політики України є стратегія європейської та євроатлантичної інтеграції. Ця стратегія базується на усвідомленні українцями реального місця держави в системі міжнародних відносин (хоча, нажаль, далеко не всі українці усвідомлюють це і цьому також треба приділити належну увагу), є ключовим засобом втілення у життя фундаментальних національних інтересів і вирішення завдань реформування економічної та політичної системи.
Після досягнення домовленості з Європейським Союзом щодо Плану дій на початку 2005 року роботу українського уряду у сфері європейської інтеграції було значно посилено, але, знову ж таки після 2005 року робота українського уряду у сфері євроінтеграції значно погіршилась. Все ж таки, незважаючи на це, прагнення України до об’єднаної Європи - є закономірним наслідком відновлення країною державної незалежності. Він викристалізувався з усієї попередньої історії українського народу і його зв’язків з іншими народами Європи, його культури та глибоких демократичних традицій, грунтується на законному прагненні громадян України бачити свою державу невід’ємною частиною процвітаючої Європи. Для України інтеграція до Євросоюзу – це рух держави до стандартів реальної, діючої демократії та цивілізованого, соціально орієнтованого ринкового господарства. Саме тому євроінтеграція є стратегічною метою державної політики України. І таким чином Україна може покращити свій рівень на міжнародній арені. Тому, слід відкинути всі негатив из цього приводу і продовжувати активну діяльність для підвищення можливості вступу в ЄС.
Варто також зазначити, що Україна на шляху до об’єднаної Європи вже пройшла декілька етапів, і ще більше вона має зробити в майбутньому. Останнє розширення ЄС , відбулося в 2007 році і має для України позитивні наслідки, адже наша держава тепер має протяжний кордон з ЄС та наближення до Шенгенської зони. Це сприяє відносинам з Європейською організацією. Наразі Україна користується режимом спрощеної процедури перетину кордонів, що виділяє її серед інших держав-сусідів ЄС. Коштами та силами ЄС надається допомога Україні в облаштуванні кордону, що сприяє зменшенню потоків нелегальної міграції в Європу через територію України. Також підписано важливий для Європи договір про реадмісію.
Також 9 вересня 2008 року пройшов самміт Україна - Європейський Союз в Парижі. Це вже була 12-та зустріч представників на найвищому рівні. Україна покладала багато сподівань на цей самміт. Самміт мав зафіксувати пройдений шлях України до Європи. Український політикум очікував підписання договору про асоціацію, але, на жаль, це питання було відкладене до наступного року. Цікавим фактом є те, що в ході підготовки договору деякі країни Європи заперечували щодо статусу України. Немає сумніву, що Україна – європейська країна, але юридично закріпити її статус як європейської держави було неможливо через побоювання виникнення претензій з боку нашої держави на негайне членство (Римський договір констатує, що ЄС – об’єднання європейських держав).
Слід звернути увагу і на той факт, що Україна активно приймає участь у Європейській політиці безпеки та оборони. Ця участь спрямована на багатостороннє співробітництво у сфері міжнародної безпеки і регулюється Угодою між ЄС та Україною. Україна приймає участь у операціях Європейського Союзу. Для нашої держави дане співробітництво є стратегічним пріоритетом та сферою національних інтересів, адже подібна співпраця сприяє модернізації оборонно-промислового комплексу України, отриманню досвіду в миротворчій діяльності та залученню до європейського політичного процесу. Саме в цьому питанні Україна зарекомендувала себе як надійного партнера та покращила свій імідж. Але існують і деякі перешкоди на шляху співпраці. Це, насамперед, вбачається в політичній сфері держави. Останні заяви європейських політиків дають чітке розуміння, що Європа стурбована відсутністю належної взаємодії між гілками влади. І саме така неузгодженість позицій та некерованість процесів негативно позначаються на іміджі України. Існує надмірна політизація українського суспільства. Відбувається зміна посадовців по всій владній ланці з приходом кожної нової команди після виборів. Для європейців така практика не є поширеною, зазвичай змінюється лише найближче оточення лідерів держави.А не так як в нашій країні з точністю до навпаки. На данному етапі у нас відбувається децентралізація влади, що помітно збільшує повноваження регіональної ланки влади.
Україна має здійснити ще певні кроки для забезпечення незалежності судової гілки влади, створення сприятливого інвестиційного клімату та продовження ефективної боротьби з корупцією. Відбувається покращення ситуації з захисту прав інтелектуальної власності. Співробітництво з ЄС сприяє розвитку інформаційного суспільства в Україні. Важливим питанням, зокрема, є інформування громадськості щодо зроблених кроків на шляху до об’єднаної Європи та про заявлені плани на майбутнє . І це має розглядатися як неодмінна складова успішної євроінтеграційної стратегії України. Важливим завданням у зазначеному контексті є також встановлення, яких саме змін очікують українці від вступу нашої держави до ЄС.
Європейська інтеграція і членство в Європейському Союзі є стратегічною метою України, тому що це дасть можливість для реалізації національних інтересів, побудови економічно розвинутої і демократичної держави, зміцнення позицій у світовій системі міжнародних відносин.
Для створення, зміни та поширення ефективного іміджу країни необхідно витратити ще кілька років на цілеспрямовану та скоординовану діяльність у зазначеному напрямку:
Отже, з усього вищезазначеного можна зробити наступний висновок. Комплексний аналіз інформаційних складових іміджу держави дають можливість зрозуміти наскільки важливо для кожної країни мати свій імідж. За допомогою яких складових можна побудувати успішний імідж будь- якої держави. А саме важливість хорошої роботи ЗМІ, дипломатичних служб та участь країни в міжнародних організаціях.
У сучасних умовах, із проголошенням незалежності, перед нашою державою підвелася велика кількість проблем. Наша держава змушена почати будувати відношення з іншими державами із самого початку (не маючи достатнього досвіду). Хоча деякі такі проблеми Україна за роки своєї незалежності вже подолала, але всеодно проблема іміджу України має велике значення і не вирішена ще до кінця.
Аналіз внутрішніх і зовнішніх обставин свідчить про те, що попереду в Україні - тривалий перехідний період, протягом якого її імідж може змінитися в кращу або гіршу сторону. Україна не може залишатися в позаблоковому стані, а події, які відбуваються в середині країни не можуть не обминути уваги світової громадкості. І якщо ми є патріотами, то незалежно від того, який у нас політичний устрій, хто у нас при владі, ми повинні турбуватись про те, щоб у світі про українців думали добре. Ми повинні внести свою частку для підняття авторитету України в світі, для розвитку дружніх взаємовідносин з іншими країнами. Тоді у нас влада буде змінюватися на краще, а не навпаки .
Нагнічук Оксана, інтерн МА