Схід і Південь в Ужгороді

5-7 червня 2015 Молодіжна Альтернатива організувала поїздку студентів із Одеської, Миколавської, Донецької та Дніпрпетровської областей в Закарпаття. Протягом трьох днів в рамках цього проекту відбулися зустрічі з видатними та знаними особистостями, семінари та тренінги з питань подолання стереотипів, вирішення конфліктів, демократії участі, менеджменту проектів, формування та виховання активних громадян для студентів із Сходу та Півдня України.


Молодь всіх областей виявила велику зацікавленість у проекті. Загалом серед учасників було 60% дівчат та 40% хлопців. Нам було дуже цікаво також дослідити вік наших учасників. Виявилося, що більшість – це молоді віком від 22 до 25 років, декілька осіб були старшими. Серед бажаючих приєднатися до проекту були здебільшого представники студентської молоді різних направлень, але були й ті, хто вже працює – викладачі ВНЗ, громадські активісти тощо.

Мета нашого проекту «Єдність у різноманітті: подолання стереотипів та конфліктів, налагодження діалогу між молоддю Сходу, Півдня та Заходу»: - встановлення діалогу між молоддю Сходу, Півдня і Заходу України; руйнація стереотипів у сприйнятті один одного; формування простору, де можна почути думки учасників з різних областей та виробити спільне бачення вирішення конфліктів сучасної України; обмін досвідом у громадській діяльності; навчання учасників впливати на владу, змушувати владу чути громаду; встановлення тісних контактів між активною молоддю, задля розбудови цілісної суверенної України.

Прортрет групи

У поїздці взяли учасьб студени з Одеської, Миколавської, Донецької та Дніпрпетровської областей. Гендерна рівність представлена наступним чином - 60% дівчат та 40% хлопців. Більшість – це молоді віком від 22 до 25 років, декілька осіб були старшими. Серед бажаючих приєднатися до проекту були здебільшого представники студентської молоді різних направлень, але були й ті, хто вже працює – викладачі ВНЗ, громадські активісти тощо.

Чи відбулися якісь зміни у ставленні регіонів один до одного за останній рік?

2/3 учасників обмінної поїздки до Ужгорода впевнені, що зміни, які відбулися, радше позитивні: біда зблизила всіх українців, народ України нарешті зрозумів, що українці єдині – і в своєму прагненні миру та злагоди в Україні, і в інших цінностях. І не важливо, якою мовою ми ромовляємо. Молодь вважає, що навіть те, що в нас різні бачення історії, не змінить того, що нам болить за те, що ми втратили Крим, що частина країни  лежить в руїнах. За останній рік стало зрозумілим, що більшість українців хоче жити у мирі, працювати задля розвитку нашої країни і майбутньої її євроінтеграціїї. Одночасно з цим мешканці багатьох регіонів України з подивом відкрили для себе той факт, що кількість патріотично налаштованої молоді дуже велика (і що на сході її не менше, аніж на заході) і це стало можливим в першу чергу за рахунок підняття національного духу та громадської свідомості. Люди стали більше мандрувати своєю країною, пізнавати її, переконуватись в тому, що за «страшилками» не стоїть нічого більшого, ніж пропаганда.

Третина групи підкреслюють негативні зміни у ставленні регіонів один до одного, згадуючи про те, що частина людей підтимала створення ДНР та ЛНР або анексію Криму (адже на цьому тлі упередження лише посилилися), що свідчить про роз’єднаність регіонів та небажання розуміти один одного. Молодь акцентує увагу також на думці, що якщо і говорити про позитивні зміни, то все це відбувається тільки на поверхневому рівні за рахунок конкретних актів\заходів представників регіонів.

Один з учасників обмінної поїздки пише: «Я как коренной житель Донбасса, чьи родственники и родители все еще там, в недрах вражеских отрядов, могу сказать, что мнение тех, кто был настроен против целостности  - укрепилось (только русское ТВ сейчас там). Принадлежность к группе, чувство героизма, растущие полномочия окрыляют моих знакомых и бывших одноклассников, которые занимают отличную от моей политическую позицию. Проукраинские жители, которых там также не мало, но которые молчат, опасаясь за свои жизни, напротив - все больше стремятся к Украине. Но они пассивны ввиду того, что опасаются за свои жизни».

Ми запропонували учасникам задуматися на тим, як формувати спільне майбутнє громад з роз’єднаним конфліктним минулим? По-перше, треба пам’ятати про толерантність та взаємоповагу до кожного, незважаючи на те, з якого регіону походить людина, мову, етнічну приналежність, релігію тощо. Треба шукати єдністі у різноманітті, спільні цінності. По-друге, треба будувати спільне майбутнє, намагаючись враховувати інтереси громад великих і малих. Постійний діалог допоможе поєднати громади з конфліктним минулим, бо не дасть маніпулювати та розпалювати протиріччя, які мали місце у минулому. Але варто зазначити, що подолання конфлікту є складним та довготривалим процесом, тому в ході формування спільного майбутнього необхідно застосувати підходи конфлікт-менеджменту та проводити психологічну роботу зі сторонами конфлікту, а також надати можливості для розвитку всіх сторін конфлікту. По-третє, влада повинна підтримувати всілякі ініціативи налагодження міжрегіональної співпраці (це можуть бути конференції, круглі столи, конкурси тощо). Якщо до цього залучити небайдужих обізнаних людей, то й встановлення порозуміння буде швидшим.

Програма обмінної поїздки в Закакрпаття (Ужгород – Берегове – Перечин - Ужгород).

День перший був дуже насиченим. Після зустрічі першої групи учасників у приміщенні ЗОУНБ ім. Ф. Потушянка відбувся прямий ефір на Закарпатській обласній державній телерадіокомпанії «Тиса», де наша молодь розповіла про те, для чого вони приїхали на Закарпаття в рамках проекту «Єдність у різноманітті». А ті, хто не приймав участь у ефірі, отримали можливість прогулятися Ужгородом та насолодитися цим затишним містом.

Після ефіру відбувся збір всіх учасників знову ж в приміщенні бібліотеки, де пан Андрій Вишняк провів вступну сесію на тему «Закарпаття – край багатонаціональний», під час якої розповів багато фактів з історії та сьогодення краю, підкреслюючи толерантність та взаємоповагу представників різних національностей один до одного. Але не оминув він і проблеми, які виникають у такому суспільстві. А потім на всіх чекала ще й презентація молодіжних проектів ЗОУНБ від Євгенії Напуди та Мар’яни Грігаж.

Забравши останню групу учасників з вокзалу у Мукачево, ми вирушили до Берегово, де скуштували традиційну угорську кухню та мали зустріч у Закарпатському центрі розвитку та консультацій «ADVANCE», де ми поспілкувалися про поточні проблеми громадських організацій в Закарпатті, про проекти, які має самя ця ГО (цільові аудиторії – діти, пенсіонери, соцпрацівники). Учасники отримали цікаву інформацію про угорців на Закарпатті, про проблему вивчення української мови для цієї національної меншини, про стереотипи, про заробітчан як суспільне явище, про студентів та децентралізацію.

Після цієї зустрічі ми трошки прогулялися по м. Берегово та вирушили до унікального Мукачівського замку «Паланок». Точна дата заснування замку невідома, але укріплення на горі згадуються вже у XI столітті. За час свого існування цей замок був і цитаделлю, і резиденцією, і майоратним замком угорської корони, і низькою фортецею з виступаючими бастіонами (перероблено австрійцями), і місцем, де карбували монети та медалі князівства (коли Мукачево стало столицею Трансільванії), і в’язницею (1732-1848, 1856-1896), і казармою, і школою механізаторів сільського господарства, пізніше і школою голів колгоспів, а перед розпадом Радянського Союзу  - тут знаходилось профтехучилище. Лише 1960 року «Паланок» став музеєм.

Завершив перший день нашої програми переїзд у м. Перечин та дружній feedback про враження про Закарпаття та програму на терасі готелю.

Другий день відкрив тренінг на тему «Комунікація, стереотипи, маніпуляція та конфлікти», яким ми займалися впродовж всього дня. Пан Андрій Залужний та пані Елеонора Вишняк не лише презентували теорію про головні компоненти комунікації, шаблони та стереотипи, властивості та динаміку конфліктів тощо, але й наповнили тренінг інтерактивними та цікавими іграми у приміщенні та під відкритим небом. Програма була насиченою,а ще до нас приєдналася молодь з Перечина та Ужгорода.

Після обіду до нас завітав Денис Ман, начальник управління у справах молоді та спорту Закарпатської ОДА, з яким ми поспілкувалися про потреби молоді, проблеми фінансування цієї сфери, співпрацю з молодіжними організаціями та про проблеми держслужби.

Ввечері відбулася екскурсія по м. Перечин – учасники побачили церкви різних конфесій, відвідали офіс БФ «Центр громадських ініціатив», подивилися на місто з висоти гори Гурки, де стоять 15 капличок, символізуючи останній земний шлях Христа на Голгофу. Окрім того учасники побачили центр міста та пам’ятник листоноші Федіру Фекеті.

Під час дружньої закарпатської вечері на терасі до нас завітала міський голова м. Перечин – пані Мирослава Гуранич. У абсолютно неформальному спілкуванні були підняті питання про децентралізацію, війну на Сході та ставлення до неї, демобілізацію в регіоні, гендерні питання, питання про національні меншини та пов’язані із цим проблеми.

Останній день був присвячений темі «Децентралізація влади: перспективи та реалії», яку вів пан Андрій Вишняк. Під час цієї сесії учасники отримали змогу по-новому побачити складність децентралізації, зрозуміти необхідність та доцільність цього процесу. У простій та цікавій формі був викладений дуже серйозний та складний матеріал.

Не встигли учасники озирнутися, а обмінна подорож вже добігала свого кінця. Вже під час обіду відбулося вручення сертифікатів. Але на тому сюрпризи ще не завершилися – всі разом ми поїхали на кордон зв Словаччиною, подивилися на те, як виглядає українська приколдонна ділянка, сфотографувалися на фоні напису «Україна – Ukraine» та «Закарпатська область» і поїхали до Ужгорода.

З бібліотеки ім. Ф. Потушянка почалося знайомство із Закарпаттям для більшості учасників проекту, - нею і завершився наш офіційний візит. Ми надали учасникам можливість висказати свої побажання організаторам, прокоментувати програму та інше. Всі були задоволені, сповнені новими враженнями та бажанням поділитися побаченим та почутим.

Наприкінці був виділений вільний час для прогулянки містом. Поділившись на групи, учасники побачили центр міста, занурили ногу у р. Уж, відвідали Ужгородський замок тощо.

 

Ми щиро дякуємо всім учасникам за вашу ініціативність та бажання навчатися та пізнавати!

До вашої уваги випуски газети про наші поїздку до Луцька ТернополяЛьвоваЧернівців, Камянець-Подільськ РівнеІвано-Франківськ та Ужгород


Відео

English version