На сучасному етапі розвитку української держави маємо немалий досвід виборчих кампаній. Процес підготовки та власне вибори увійшли у наше життя та займають більше часу, ніж планомірна робота владних структур. Мабуть українське суспільство вже й не може уявити собі, що з екранів телевізорів та білбордів до них не будуть звертатися кандидати на ту чи іншу посаду.
Так вже склалося, що час між кінцем передвиборчої компанії та початком наступних чергових виборів — це нескінченні розмови про некомпетентність органів влади та посадових осіб. І весь цей час ми відчуваємо реальну загрозу проголошення дня позачергових виборів.
Кожна політична сила має свою програму та стратегічний план виведення із кризи та подальшого розвитку України. Але навряд чи пересічні громадяни України вивчають та заглиблюються у суть цих документів, які є головним чинником , що має впливати на рішення суспільства щодо обрання політичної сили у Верховну Раду або президента України. Недосвідченість у цьому питанні та незацікавленість у реальних перспективах, які можуть відкритися після виборів дають велике поле для діяльності політичних технологів, імейджмейкерів та усієї згуртованої команди, що прагнуть будь-якою ціною досягти перемоги.
Різноманітні виборчі технології проявляються в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Вони направлені на задоволення найактуальніших та необхідніших потреб громадян. Однак під час виборчої компанії неможливо знати напевно, чи будуть ці гасла мати реалізацію у реальному житті. Дуже часто кандидати у народні депутати України у своїй передвиборчій компанії обіцяють такі суспільні блага громадянам держави, на реалізацію яких вони навіть не матимуть компетенції, відповідно статусу депутата Верховної Ради.
Виборчі технології супроводжують нас щодня: під час поїздки на роботу, у ЗМІ, навіть коли працівникам бюджетної сфери підвищують заробітну плату, пенсії та стипендії. Останні дві події можна одразу віднести до позитивних виборчих технологій. Однак, якщо заглиблитися в суть питання, то виявиться, що громадяни самі собі заплатили.
Політичні технологи мають великий творчий потенціал та невичерпне поле для його використання. Кожен жест, кожен крок та слово кандидата має велике значення та несе багато інформації, яка впливає на свідомість виборця. Ми дивимося рекламні ролики і навіть не уявляємо, скільки роботи провели політ технологи, іміджмейкери та психологи, щоб за короткий час довести до розуму виборця, що саме цій кандидат «врятує» Україну.
Нажаль, громадяни України ще обирають гідного кандидата за колективним принципом, що спрощує роботу під час політичної компанії. Кандидату не треба «достукатися до серця» кожного виборця. Тому що, як показує досвід попередніх виборів, українці голосують у більшості своїй територіально.
У зарубіжних країнах зовсім інше ставлення до виборчого процесу та до значимості голосу кожного виборця. Це відбувається тому, що головна увага приділяється власне програмі кандидата. Вона доступна усім громадянам, а виборці, в свою чергу, вивчають ці програми з усіх боків. Таке ставлення дозволяє кожному відчути відповідальність за майбутнє країни та її обличчя на міжнародній арені.
Існують різні види політичних технологій, білі та чорні. Нажаль, так звані чорні займають велику частку передвиборчої компанії. Такі технології є дуже ефективними, а їх застосування залежить лише від фантазії та ідей політтехнологів.
Чорні технології масово використовуються у засобах масової інформації:
Всі перераховані методи дають змогу висвітлювати інформацію щодо кандидата з такого ракурсу, який дозволить йому виглядати в очах виборців бездоганним народним обранцем, президентом та ін.
Більшість кандидатів володіє доступом до ЗМІ, що спонукає їх запустити не тільки позитивну інформацію про себе, а й розповсюджувати різноманітну інформацію, відео, фотографії, записи телефонних розмов інших кандидатів, які можуть їх скомпрометувати.
Саме це призводить до війни компроматів, зміст яких з щоразу стає все більше непередбачуваним та резонансним. Частіше до таких методів звертаються найвпливовіші кандидати, які змагаються між собою та виборюють кожен голос виборця, який може стати вирішальним.
Політтехнологи приділяють велике значення кожній деталі передвиборчої компанії. Чітко сформульований головний меседж виборцям — це одне з найперших та найважливіших завдань. Ці декілька слів повинні містити саме ту інформацію, яка зачепить виборців. До таких фраз необхідно ставитися дуже відповідально та розглядати всі їх складові. Бувають випадки, коли цілком грамотно складений меседж може стати ефективною антирекламою для кандидата. Ці неприємні ситуації виникають, коли політтехнологи кандидата-конкурента творчо запускають у ЗМІ негативне тлумачення цих декількох слів, використовуючи прийоми асоціацій, порівнянь, паралелей. Інколи цей прийом має такий ефект, що рейтинги кандидати різко падають, що стає реальною загрозою його передвиборчій кампанії.
Кожна дрібна деталь, колір, тембр голосу, міміка, жести, зображення — все це безпосередньо впливає на сприйняття того чи іншого кандидата виборцями. Іміджмейкери повинні так розробити образ кандидата, щоб його позитивно сприйняли усі виборці незалежно від віку та соціального статусу. Необхідно, щоб кожен громадянин почув від кандидата такі гасла, які відгукнуться у його серці.
Створення іміджу, який буде якнайкраще сприйматися виборцями, це важка праця не тільки для професіоналів, а й для кандидата. Найчастіше образ кандидата не співпадає з еталонним навіть при використанні всіх засобів. Часто іміджмейкерам необхідно підвищити інтелектуальні якості претендента або, навпаки, зробити його більш мужнім і надійним, додати впевненості, скоректувати ораторську майстерність. У таких випадках спеціалісти розробляють різноманітні стратегії. Наприклад, участь кандидата та його сім’ї у благодійних акціях, творчих заходах. На імідж впливає тако оточення кандидата під час його зустрічей із виборцями. В Україні дуже добре працює технологія передвиборний тур, англійська за походженням. Кандидат приїжджає у регіони і безпосередньо спілкується з людьми. Найбільший результат дають зустрічі із залученням дужини, дітей, родичів. Популярними стають зйомки кандидата з особистими собаками, що налаштовує виборців на позитив, бо є символом добробуту, затишку та надійності.
Використання таких прийомів і є прикладом маніпулювання свідомістю громадян. Проте вони стосуються здебільшого впливу на колективну свідомість. Якщо виборець замислиться про важливість особистого волевиявлення та його наслідки, він буде ставитися до всього, що пропонує команда кандидата, більш критично. Тоді вибір залежатиме не від емоцій, які виникають під впливом агітаційних матеріалів, а від особистого бачення кожного з кандидатів. Поширення такого підходу до вибору свого кандидата стане неприємністю для політтехнологів та психологів, які розробляють матеріали для передвиборчої компанії. Требо буде шукати та впроваджувати нові, більш дієві політичні технології, ефективні для кожного окремого виборця.
Тому розглядаючи вплив виборчих технологій на громадян, необхідно зазначити, що насамперед виборці повинні відповідально ставитися до того, що чекає країну у майбутньому. Суспільство може попередити викривлення інформації за допомогою власної поінформованості, холодного розуму, власної думки та вміння її відстоювати.
Необхідно цікавитися програмами та пропозиціями претендентів (принаймні читати їх), розбиратися у законодавстві та компетенціях осіб, яких обирають. А також пам’ятати, що суспільство заслуговує того, кого обирає. Влада — це відображення внутрішньої суті громадян.
Ольга Дімова, студентка Донецького державного університету управління
Про вплив виборчих технологій на життя України молодь розмірковує в книзі «Виборчі системи та виборчі технології: актуальні проблеми»