Конкурентоздатність України та її вплив на імідж держави

Цього року Україна перейшла з 72 на 82 місце у рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, за рік опустившись на 10 позицій. Це означає, що світова криза болючіше вдарила по Україні, ніж по інших країнах Східної Європи. Про це повідомляє Глобальний звіт конкурентоспроможності (Global Competitiveness Report) за 2009–2010 роки.

Стале зростання економіки будь-якої держави потребує сприятливих рамкових умов для бізнесу та активного підключення факторів інновативності в економічне життя, що передбачає системне посилення конку­рентних переваг порівняно із іншими країнами світу і сприяє збільшенню надходження прямих іноземних інвестицій, а також підвищенню адаптивності економічної системи до зовнішніх збурень. Конкурентоспро­можність економіки, методи її визначення та зв’язок із динамікою зрос­тання на різних етапах економічного циклу вже не перше десятиліття перебувають у центрі уваги економістів та урядовців, оскільки якість тих чи інших оцінок і ступінь їх відповідності сучасним економічним реаліям суттєво позначаються на ґрунтовності стратегічних рішень держави на всіх рівнях економіки.

Цього року Україна перейшла з 72 на 82 місце у рейтингу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, за рік опустившись на 10 позицій. Це означає, що світова криза болючіше вдарила по Україні, ніж по інших країнах Східної Європи. Про це повідомляє Глобальний звіт конкурентоспроможності (Global Competitiveness Report) за 2009–2010 роки.

За результатами дослідження визначено, що Україну роблять слаб­кою не тільки макроекономічна нестабільність (інфляція, високі кредитні ставки, що стримують розвиток нового бізнесу, неефективна витрата бюджетних ресурсів), слабка здатність до адаптації нових технологій че­рез залучення прямих іноземних інвестицій, епідемія корупції тощо, а, на­самперед, низька якість суспільних інституцій та несприятливе підприємницьке середовище.

Тому власне реформування інституційного середовища закладає базу до майбутнього розвитку та членства в ЄС і є об’єктивною вимогою підвищення конкурентоспроможності України.

Адже на сучасно­му етапі як ніколи раніше під впливом глобалізації зростає значення локалізації бізнесу та виробництва, а головне — капіталу.

Не треба забувати про світову фінансову кризу, яку багато вітчизняних економістів оголосили винуватцем падіння України в рейтингу.

«Рейтинги багатьох країн впали через кризу, і в цій ситуації істотне падіння рейтингу України пояснюється набагато більшим щодо інших країн впливом світової кризи внаслідок експортно орієнтованої структури її економіки», — зазначив менеджер фонду «Ефективне управління» Володимир Коновальчук.

Також на думку експертів, які були авторами цього звіту, наша країна має таки перспективи:

Україна у короткостроковій перспективі зіштовхнеться з серйозними проблемами з огляду на різке падіння попиту на експортну продукцію, девальвацію національної валюти і руйнування фінансової системи.

Економіка країни потребує реформування у таких напрямках, як інституційне середовище (за цим показником країна займає 120 місце з 133), зміцнення фінансових ринків (106 місце з 133), підвищення ефективності товарних ринків (109 місце з 133).

Падіння України у рейтингу матиме наслідки у вигляді скорочення припливу інвестицій, оскільки цей рейтинг використовують інвестори для порівняння ризиків від інвестування з очікуваними доходами, але цього року зниження рейтингу України не буде таким помітним у зв’язку з тим, що це загальна тенденція для всієї Східної Європи та країн СНД зокрема. Також мала імовірність того, що погіршення рейтингу вплине на теперішні інвестиційні програми. Але якщо розглядати рейтинг як показник здатності країни пристосуватися до умов кризи, то набагато привабливішим для іноземного інвестора будуть такі країни, як Азербайджан або Казахстан. Глобальний звіт із конкурентоспроможності — не один з основних показників іміджу країни на світовій арені, це сукупність важливих макроекономічних даних, які охоплюють майже всі соціально-економічні сфери держави.

Розглянемо основні складові індексу конкурентоспроможності:

ГІК був розроблений для оцінки потенціалу зростання країн у середньостроковій та довгостроковій перспективі, з огляду на поточний рівень розвитку та усвідомлюючи той факт, що конкурентоспроможність — це набір установ, політик і факторів, які визначають рівень продуктивності країни. ГІК увібрав у себе основні новітні економічні ідеї щодо конкурентоспроможності й, з урахуванням складності процесу економічного росту, бере до уваги зважене середнє значення великої кількості різних компонентів, кожен з яких стосується одного з аспектів конкурентоспроможності. Компоненти, згруповані у 12 складових конкурентоспроможності, наведені нижче:

  • державні та суспільні установи;
  • інфраструктура;
  • макроекономічна стабільність;
  • охорона здоров’я та початкова освіта;
  • вища освіта та професійна підготовка;
  • ефективність ринку товарів;
  • ефективність ринку праці;
  • рівень розвитку фінансового ринку;
  • технологічна готовність;
  • розмір ринку;
  • рівень розвитку бізнесу;
  • інновації.

 

На основі цих складових можна виділити найбільш проблемні фактори для ведення бізнесу. У 2009–2010 році це були:

Найбільш проблемні фактори для ведення бізнесу

ІГК 2008–2009

ІГК 2007–2008

ІГК 2006–2007

Нестабільність впроваджуваної політики

15,44%

16,33%

13,58%

Інфляція

13,59%

4,96%

4,66%

Рівень оподаткування

13,38%

10,11%

7,89%

Корупція

8,83%

15,84%

12,72%

Доступ до фінансування

8,54%

3,11%

7,84%

Нестабільність уряду

7,05%

13,31%

8,49%

Податкове регулювання

6,69%

11,95%

14,70%

Недосконала етика праці робочої сили

5,69%

2,62%

3,49%

Неефективний державний апарат

4,63%

9,33%

7,37%

Поганий стан здоров’я населення

3,56%

Освіта робочої сили, що не відповідає вимогам

3,42%

3,60%

5,04%

Інфраструктура на неналежному рівні

2,99%

4,37%

5,04%

Обмежуюче регулювання ринку робочої сили

2,28%

1,85%

2,80%

Регулювання ринку іноземної валюти

2,06%

1,46%

2,03%

Злочинність і крадіжки

1,85%

1,17%

4,35%

Дослідивши ці фактори, можна твердо стверджувати, що до 10 найбільш проблемних факторів ведення бізнесу в нашій країні, а значить і розбудови її економіки, входять всього 4 економічні фактори, 2 соціальні та 4 політичні, що свідчить про величезну проблему державного регулювання, яка є основною перепоною у покращені економічного стану України.

Отже, падіння рейтингу нашої країни не понесло за собою значних втрат, таких як масовий відплив іноземного капіталу, здешевлення національної валюти, або падіння індексів фондових бірж, але у той же час 82-місце замість 72-го однозначно свідчить про те, що Україна і досі перебуває у стані кризи, яка продовжує послаблювати нашу економіку.

Ярослав Железняк, студент Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Більш детально про імідж України в світи див в книзі «Імідж України в світі»

 

Відео

English version