Чиновники хочуть щорічно змінювати кількість тих, хто отримає вищу освіту за рахунок держави. Відповідний законопроект вже надійшов до Верховної Ради. Згідно з чинним законом про освіту, держзамовлення формується таким чином: на кожні 10 тисяч населення повинна бути не менше 100 студентів у ВНЗ I і II рівнів акредитації та 180 студентів - у ВНЗ III та IV рівнів акредитації. Мінекономіки пропонує змінити схему: Кабінет Міністрів формує держзамовлення, враховуючи заявки обласних адміністрацій, Національної академії наук, галузевих національних академій наук, бюджетних установ, всеукраїнських профспілок та представницького органу роботодавців. Свої заявки вони подають до 15 вересня, а до 1 листопада уряд формує держзамовлення на наступний рік і затверджує його своєю постановою. Чиновники вважають, що так вдасться уникнути перевиробництва фахівців на ринку праці і випускникам ВНЗ буде легше знайти роботу.
Експерти ж насторожено ставляться до новації. "Із законопроекту про вищу освіту, який розробляє група під керівництвом ректора Київського політехнічного університету Михайла Згуровського, пропонується взагалі вилучити норму про держзамовлення. Таким чином, автори хочуть взагалі ліквідувати гарантії чисельності держзамовлення у ВНЗ", - говорить експерт громадського проекту" Вільна школа" Михайло Лебідь.
"Обчислюють держзамовлення з розрахунку на 10 тисяч населення і в Європі. Цей показник береться для оцінки рівня освіченості суспільства. А роботодавці завжди робили заявку на кількість фахівців. І ми її враховували. Але щоб не знизити загальний рівень освіченості, в законі була записана норма про те, що кількість бюджетних місць повинні займати не менше 50% абітурієнтів. Це для того, щоб не комерціалізувати вищу освіту. Сьогодні ж Мінекономіки хоче просто обгрунтувати скорочення держзамовлення ", - сказав екс-міністр освіти Станіслав Ніколаєнко.
Нинішній міністр освіти Дмитро Табачник новий законопроект поки не коментує. Але вже пообіцяв, що незважаючи на рекордну кількість набраних в цьому році студентів, Міносвіти простежить, як ВНЗ слідують нормі закону, згідно з якою більше половини студентів повинні вчитися за рахунок бюджету. Правда, міністр вважає це пережитком минулого. "Якщо відверто, то від цього елемента тоталітарного суспільства треба відмовлятися. Багато ВНЗ мають досить якісну матеріально-технічну базу і висококваліфікований викладацький склад, здатний надати послуги хорошого рівня. Відповідно, обмежувати їх в наборі "контрактників" немає сенсу ", - впевнений Дмитро Табачник. З такою точкою зору не згоден його попередник Станіслав Ніколаєнко: "Я коли підписував Болонський договір в Бергені (Норвегія), місто стояло на вухах, студенти виступили проти введення платної освіти в Європі. Як відомо, зараз на старому континенті практично всі державні ВНЗ навчають безкоштовно. Я запитав ректора Мадридського університету, скільки у них навчаються студентів за державний рахунок, а скільки за контрактом. Так він довго навіть зрозуміти не міг, про що я говорю. Та ж ситуація в Німеччині та Франції. Платне навчання в основному в Америці та Англії. Так хіба ж наша норма про держзамовлення пережиток? "
Нинішній і колишній міністр також не зійшлися в думці про кількість студентів на бюджетній формі навчання в цьому році. Так, міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник повідомив, що в 2012 році держзамовлення на бакалаврів збільшено до 127 тисяч, на спеціалістів - до 74 тисяч, а на магістрів - до 44 600. "Це найбільший обсяг прийому за всі роки незалежності Україна", - констатував Табачник. Проте екс-міністр Станіслав Ніколаєнко здивований: "Про що ви говорите? В цьому році держава оплатить навчання 127 200 бакалаврів. Тоді як в 2005 році на підготовку бакалаврів було виділено 139 000 місць, в 2006 році - 140 000, в 2007 році - 145 000. Якщо на перший курс в державні університети буде зараховано приблизно 320 000 абітурієнтів, то за рахунок держзамовлення повинно вчитися 160 000, а не 127 000 студентів! ".
"Законопроект Мінекономіки несе приховані загрози. З одного боку, дійсно, готувати фахівців потрібно відповідно до попиту на ринку праці. Але з іншого боку, у нас ринок праці недосконалий, багато підприємств працює в тіні, роботодавці можуть не відреагувати на запит Міносвіти. Зробили, наприклад, на інженера, держзамовлення неприпустимо маленьким. Це тягне за собою скорочення кількості викладачів, розформування кафедр, руйнування наукової бази. Через якийсь час приходить розуміння, що інженерів мало підготували, держзамовлення збільшують, а готувати їх вже нікому. Проводити реформи потрібно дуже обережно ", - резюмує Максим Стріха, віце-президент Академії наук вищої школи України.
Джерело: Освітній портал