Тематика: «Від Магдебурга до твого міста: очима тих, хто не байдужий!»
Назва: Моя Черкащина
Автор: Кочерга Ольга
Рідне місто моє - батьківщино козацтва!
Ти завжди у душі для мене живеш…
Земле рідна, для мене ти справжнє багатство,
Твоя велич вражає, ти буйно цвітеш!
***
Нехай сонце злотисте гріє всім навкруги,
В жилах кров українська пульсує ,
Хай згинуть всі недруги та вороги,
І навіки мир запанує!!!
(Кочерга Ольга)
Я не раз задумувалась над тим , що саме впливає на розвиток моєї країни та світу в цілому? Я вважаю, що це результат нашого мислення, наших бажань та можливостей! Але стовідсотково ніхто з нас не осмілиться відповісти на головне питання, яке турбує кожного небайдужого громадянина, незалежно від соціального та економічного рівня розвитку його батьківщини: «Що є основою?»
Не можу оминути увагою одну із найпоширеніших правових систем міського самоврядування, що зародилась у Центральній Європі, в нібито далекі від сьогодення середні віки… Роздуми щодо наслідків Магдебурзького права обов’язково вразять кожного з тих, хто зможе осмислити мету та головне ціну всіх громадських нововведень, що вкоренились і в Україні.
Магдебурзьке право - це угрупування необхідних реформ,за яких міста звільнялися від управління та суду великих землевласників. XIII ст. стало проривом впровадження цього права, та поширилось і в Україну!
Я не просто живу на Черкащині, а серцем та душею належу цій землі. Це місто завдячує розвитку не лише багатьом традиціям європейської культури, а й сучасної мерії. Не можу не сказати й про те ,що місто Черкаси співпрацює із закордонними містами таких країн як: США, Росія, Китай та Молдова. Саме це самоврядування в деякій мірі впливає на розвиток України, та наближення її до Європи.
Завдяки міжнародній співпраці, в Черкасах набули широкого впровадження різні виставки, гранти, програми, конкурси, благодійні свята та інші цікаві заходи, що є не лише відбитком європейських звичаїв, але й дійсно є характерною рисою Європи як зразкової країни. Але я впевнена в тому, що ці нововведення стануть справжньою традицією в Україні, адже це комплекс тих заходів, що так згуртовують наш народ,роблячи його сильнішим та досконалішим. От в якій країні, можна зустріти більш доброзичливих людей, ніж в Україні? Я горда тим , що українка зроду! Не буде таємницею й те, що український борщ відомий у всьому світі, а чиста українська врода не залишить байдужим жодного закордонного друга!
На мою думку, всі ці зміни не лише залишили відбиток в історії середніх віків, а й вплинули на сьогодення.
Велике враження в мене залишилось від того, що над звичайним робітничим людом, «кравцями, ковалями, цирульниками, золотарями, лучниками, стрільцями, кушнірами, шевцями» зосереджувалась влада в міцних руках війта . Величне місто Київ відіграло також важливу роль в середньовічній добі, адже у кінці XV ст. магістрат брав участь у відбудові міста, зруйнованого татарським ханом, а також у будівництві нових оборонних споруд, реставрації будівель. Що цікаво, протягом тривалого часу точилася боротьба між магістратом і козачою громадою в Києві, У 1766 році в місті налічувалося 114 козаків, з них 13 чоловік козацької старшини. Громада прагнула збільшити число своїх членів, записуючи в козаки міщан, особливо тих, які одружилися з козачками.
Я безмежно пишаюсь тим, що Україна козацька держава і побудована на засадах Магдебурзького права. Саме козаки найхоробріший люд, який зробив українську державу - вільною! Черкаси не є винятком цього! Мені відомо, що за Магдебурзького права малі міста отримували самоврядування і судову незалежність, а також право власності на землю. А кожен українець знає, що земля то найбільше багатство! Саме вона рятувала простих роботящих людей в часи скрути, саме вона напувала життєвою силою знедолених та бідних, багатих та гордих! Вона об’єднала наш народ спільною метою у боротьбі за волю! Невже можна залишитись байдужим до цього? Український народ, один з най войовничих, саме він, дивлячись в очі ворогові, не сміє опустити їх додолу , а стискає кулаки та йде в боротьбу, навіть якщо вона є нерівною! Українець готовий боротись до останнього, і в хвилини недолі не опускає рук, а лише з останніх сил заводить пісню, в якій оспівано усе: і любов до батьківщини, і про красу України, і про любов до життя! Це багатого варте…
Отже, я впевнена в тому, що Магдебурзьке право - це основна та характерна риса Європейської держави, необхідна правова система для задоволення життєвих проблем людства. ЇЇ роль для багатьох держав стала невід’ємною частиною формування їх соціального та економічного розвитку. І це є насамперед, важливим аспектом розвитку не тільки заради певних прибутків, а й для задоволення інтересів самої держави, і тому це є характерною рисою, що належить до європейських цінностей.
Я переконана в тому, що європейські цінності - це сукупність певних життєвих благ, що здобуваються поступово впродовж щоденного життя, а тому є дуже міцними та надійними. Внутрішнні проблеми країни вирішуються без втручання зовнішніх чинників, що є дуже важливим для формування міцності та об’єднаності держави в цілому. Але порівнюючи Україну з Європою, нас бентежить питання: «На скільки режим Магдебурзького права, як спосіб життя, вкоренився в Україні?»
Засади самоврядування України формувались десятиріччями нашими батьками та прадідами, адже вони звикли жити за сформованими правилами, тож спроба ліквідувати саму звичку «так жити» майже не можливо… Адже як призвичаїлись ми вирішувати побутові проблеми не по одинці, а цілою громадою, то й впевнено передаємо цю звичку своїм дітям та онукам. Обмежена форма самоврядування в Україні була відновлена через століття, та й, власне, виборче право надавалося не стільки людям, скільки майну (нерухомості) та податкам — з високим цензом. Отже, це є основна відмінність від ознак самоврядування навіть на той час «великої « Європи. І хоч вплив Магдебурзького права дійсно є досить великим , але ця основна риса Європейської держави, не вкоренилась в Україні не зважаючи на великі намагання. Чи можливо відновити систему правил самоврядування Магдебурзького права сьогодні? Кожен з нас знає, що відновити можна лише те, що є живим, та не померло. Ми творці свого майбуття! Все залежить від небайдужого покоління, яким не все одно на те, що буде завтра. Головним чином потрібно зрозуміти, що саме ми, молодь сьогодення, є основною рушійною силою у здобутті благополучного життя. Тільки ми зможемо допомогти рідній батьківщині – Україні, зростати, ставати могутнішою, наблизити її до Європи! Адже у нас є всі можливості, через певний проміжок часу, по старим могутнім стереотипам звести відповідно сильну державу, яка буде зразком для інших менш розвинутих.
Я впевнено можу сказати, що складна, але така істинна система Магдебурзького права, що пройшла крізь століття, та не раз була осмислена, є на сто відсотків усвідомлена нами, а отже має місце бути використаною й в наш час. Але ж не потрібно забувати й про те, що вона виростає із повсякденного життя, з кожного з нас, а отже, повинна бути зрозумілою не тільки окремими особами…
Адже ми знаємо, що це є перший крок до здійснення великої мрії, який дійсно змінить наше життя на краще, про що мріяли наші пращури, але не змогли досягти... Сила та міць, що з’явились з роками, обов’язково допоможуть у здійсненні заповітних бажань…
Кожен з нас напевно знать не може,
В чому правда, в чому «сіль» життя…
Але у душі надію має кожен,
Що щасливим стане майбуття!
***
І нехай не раз стежина сіра,
В ліс страшний заводила тебе,
В кожного в житті є своя віра,
Що завжди на вірний шлях веде!
***
І душа твоя щаслива й чиста,
В ній немає заздрощів скупих,
А тому і посмішка така злотиста ,
Що зігріє навкруги усих!
(Кочерга Ольга)
Читати інші роботи