Село Блажове - поліська Рокитнівщина, Рівненської області

Тематика: РАЗОМ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ДОМІ

Назва: Село Блажове - поліська Рокитнівщина, Рівненської області

Автор: Степанча Галина

Європа. Еталон світової культури, розвитку, скарбниця ціннісніших досягнень, надбань  людства тернистим шляхом вперед до цивілізації. Це багатий досвід, політичні, правові, духовні традиції європейських народів. А хто вважається європейським народом, кому місце в європейському домі? Народу духовно багатому, талановитому, творчому, суспільсту впорядкованому, де панує злагоджена правова та політична система, де закони – орієнтири для кожного громадянина, де своя республіка, своє правління, свої справи, де сформовані органи представницької влади, є контакт із зовнішнім світом.  Європа – це ми, українці, у нас європейські підвалини життя. Європейська інтеграція.... На слуху уже багато років, вже багато років Україна шукає шлях у своє майбутнє – шлях, яким іде Обєднана Європа. Україна гордо прямує до європейської цивілізації. Адже у Європі – шанс України розкрити свої можливості, свій багатий потенціал. Кожен крок до Європи – це нові можливості для мільйонів українців, для молоді, власне, для нас, для мене особисто, і тому мені це не байдуже.

Історія завжди була нещадна до українського народу, проте він ожив, відродився й зміг перейняти європейський досвід і ми відчуваємо його  в контексті  сьогодення. Історія, все ж, залишила нам у спадок  європейські світові традиції. Таким спадком є Магдебурське право. Сухі рядки Української республіканської енциклопедія дають нам таке його визначення: «феодальне міське право, за яким міста звільнялися від управлінної і суду феодала.» Та це, так би мовити, ідеологічна преамбула визначення поняття. А суть Магдебурзького права полягала в тому, що воно встановлювало порядок виборів і функцій органів міського самоврядування, суду, купецьких об'єднань, цехів, регулювало питання торгівлі, опіки, спадкування, визначало покарання за різні види злочинів тощо.

Магдебурське право – історичне дерево з глибоким корінням, посаджене на Європі-ниві, й те коріння сягає України. Центром цієї Європи  на той час була Німеччина, де й зародилися звичаї та традиції місцевого самоврядування. Одним з таких міст, де створювалася окрема галузь станових прав вільної міської громади, був Магдебург. Магдебурзьке право  - як збірник законів (статутів), правил XIII ст., джерелами якого були "Саксонське зерцало" і право магдебурзьких шеффенів (судова колегія), стає найпоширенішим міським правом Середньовіччя. Саме система міського Магдебурзького права разом з "Швабським зерцалом" та іншими аналогічними збірниками права послужили основою формування цивільного і кримінального законодавства, судоустрою та судочинства у середньовічній Німеччині. Україна також відчула присмак європейської новизни, рецепцію німецького права – Магдебурського права набули ряд українських міст.  Запровадження Магдебурзького права у деяких містах спочатку викликало опір українського експансійованого населення, однак Магдебурзьке право було пристосовано до тогочасних умов, його охоче застосовували не тільки в містах, а й менших територіальних одиницях.

На наших землях Магдебурзьке право почало поширюватись після того, як у XVI столітті Східна Україна опинилася під владою Великого князівства Литовського, а Західна Україна відійшла до складу Польського королівства. Лише кілька українських міст (Львів, Київ, Кам'янець) користувалися повним Магдебурзьким правом.

Звичайно, Магдебургське право діяло лише у великих містах. Однак, магдебургський спадок  – у моєму західному регіоні, а ще більше, у моєму населеному пункті. Звісно, це магдебурські традиції самоврядування, які просліджуються у підвалинах самоврядування у моєму селі.

Мені відомо, що територіальну основу місцевого самоврядування в Україні складає адміністративно-територіальний устрій держави: області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Адміністративно-територіальний устрій відіграє важливу роль в організації і діяльності органів місцевого самоврядування. Кожна ланка системи самоврядування має свою територіальну сферу діяльності, свої особливі місцеві інтереси, що пов'язані з відповідною специфікою адміністративно-територіальних одиниць: історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних, релігійних, культурних, національних та інших традицій. Будь-яка зміна адміністративно-територіального устрою так чи інакше могла б позначитися на місцевому самоврядуванні.

Відповідно до Конституції України місцеве самоврядування — це право територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища чи міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування є одним з головних елементів розвитку демократичного конституційного ладу. За своєю природою воно виступає як специфічна форма реалізації публічної влади, відмінної як від державної. Воно втілює місцеві інтереси територіальних громад, тоді як держава — загальнонаціональні інтереси, а політичні партії чи громадські організації — політичні, соціальні, культурні та інші інтереси своїх членів. Місцеве самоврядування відрізняється від інших форм здійснення публічної влади своїми інститутами, формами діяльності, повноваженнями, правовим захистом і відповідальністю. Статтею 7 Конституції України визнається і гарантується місцеве самоврядування як елемент демократичного конституційного ладу.

Спроба дослідження витоків магдебурського права, виявлення ознак спільності місцевого самоврядування з європейськими моделями розвитку не увінчається успіхом без дослідження історії села.

Село називається Блажове, знаходиться на поліській Рокитнівщині Рівненської області. Цікавою виявилася його історія.

На початку XVII  століття на березі річки Ствига (де зараз знаходиться центр села) польський купець Шолом Бліжовський та його брат Йосип побудували перші хати. Звідси походить село та його назва ( Бліжов, Блажево, Блажове). Однак існували й раніші поселення: 4 км. на південний схід від села, урочище “Москалиха” – поселення дніпро-донецької культури 2 половина II тис. до н.е.; 2 км. на північний схід від села, урочище “Новинки” -  стоянка мезолітична і неолітична IX – VI тис. до н.е.

З 1895 року село належало до Російської імперії Мозирського повіту. За Ризьким мирним договором 1921 року територія району, в тому числі і села Бліжов,  увійшла до складу Польщі. З 1921 року по вересень 1939 року село було під її владою, а тому вже тоді у цей період на теренах новонародженого села утворюється невеличка громада для саморядування, традиції якого зародила Польща.

Для вирішення питань місцевого життя в 1940 році формувалася вільна сільська громада, було обрано голову, збиралися збори в простій сільській деревяній хатині, діяв суд та була судова рада. Суд розглядав злочинні справи, встановлював покарання, слідкував за дотриманням порядку в селі та відав  благоустроєм села. Був возний, який виконував доручення суду, розносив судові повістки, приводив правопорушників до суду. Голова села стежив за громадським порядком.

Старожили ще памятають, що на територію села приїздили купці, котрі привозили товари з Варшави. Зазвичай, вони продавали дрібні товари, а ярмарки і торги влаштовувались тільки у великих містах.

В  селі було відккрито першу церковно – приходську школу. Перший вчитель – відставний унтер – офіцер Іван Савонович. Школа знаходилась в хаті Ілька Бліжовського, а вчителькою була Позя Посівна. Навчання велося польською мовою. При встановлені радянської влади в 1939 році школа організована в тій самій хаті що і при Польщі. Навчання в школі було двозмінне. Перша вчителька Марія Даценко. Цю школу було спалено в 1944 році. При окупації школа не працювала. Навчання відновилося знову в 1946 році, після закінчення Великої Вітчизняної війни. В 1970 році школу реорганізовано у восьмирічну. А в 1981 році було збудоване сучасне двохповерхове приміщення Блажівської ЗОШ I-III ст.

У вересні 1954 року сільську раду сусіднього села Залав’я на Блажівську було об’єднано в одну – Блажівську. Першим головою об’єднаної ради був Кулакевич Герасим Романович, секретарем – Кулакевич Дмитро Андрійович.

На початку липня 1941 року Блажове окуповано німецькими військами. Під час війни головою Блажівської сільської ради був Борисовець Микита Семенович. Почалися чорні дні окупації. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 95 наших односельців, 65 з них не повернулося з війни. Діюче тоді самоврядування дещо змінилося за воєнні часи, хатину, де збиралися на збори й засідала рада було зруйновано. Нове приміщення сільської ради було побудоване жителями села в 1972 році і головою був обраний Ковальчук Анатолій Петрович, секретарем – Кулакевич Марія Василівна. Ковальчук Анатолій Петрович був на посаді сільського голови до 1975 року.

З 1975 року по 1979 рік головою сільської ради був Мусійчук Василь Іларіонович, секретарем – Мельник Володимир Овсійович. З 1979 року по 5 березня 1985 посаду голови обіймав Кравченя Іван Васильович, секретарем був – Турцевич Дмитро Данилович.

До складу нинішньої Блажівської сільської ради(34230  с. Блажове   вул. Шкільна 11   тел. 34 – 2 - 34 ) входить три  села:  Блажове, Більськ, Залав'я. Загальна площа – 20431,5 га.

Село Блажове  розташоване за 165 км. від обласного центру і за 24 км від районного центру. Площа населеного пункту – 434,1 га. Населення – 1434 особи. Кількість дворів – 405 шт. День села – 14 жовтня, свято Покров Пресвятої Богородиці.

На даний час на території села функціонують: Українська Православна Свято Покровська Церква Московського патріархату, Молитовний будинок, сільська рада, поштове відділення зв'язку, торговий центр “Ствига”, магазин СПД “Фараон”, “Ялинка”, “Каховка”, “Під дубом”, контора СГПП “Молода Україна”, ФАП, Будинок культури, Блажівська ЗОШ I-III ст.

З 05 березня 1985 року і по даний час головою сільської ради є – Смик Василь Єрмійович, секретарем – Коханевич Єва Романівна. У своїй діяльності сільський голова підзвітний і підконтрольний територіальним громадам, які їх обрали. Вони можуть бути зміщені з своїх посад шляхом проведення сільського, селищного чи міського референдуму, або іншим способом, передбаченим законом. Щоквартально організовуються сходи села, на я ких вирішуються основні проблеми, створено раду депутатів сільської ради, які представляють інтереси окремих сільських округів. Депутат сільської ради є головною фігурою у представницькому органі і користується правами, передбаченими законом. Депутат ради веде роботу у виборчому окрузі, виконує доручення ради та її комісій. Статус депутатів та їх гарантії визначаються законом. Сільська рада працює сесійно, а також через постійні комісії і депутатів. Блажівська сільська рада має совю геральдику, яка була  сільською радою  рішенням сесії Блажівської сільської ради від 28 грудня 2002 року №35 “Про герб, прапор і положення про зміст, опис та порядок використання символіки сільської ради “.

Районна рада постійно зацікавлена в удосконаленні процесу місцевого самоврядування. Зокрема 27 січня 2012 року делегація Рокитнівського району в складі  сільських та селищних голів,  керівників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів взяла участь в нараді на тему «Шляхи удосконалення роботи органів місцевого самоврядування в 2012 році», яка відбулася  в місті Рівне.

Отже, місцеве самоврядування є пристосованою до потреб територіальних громад формою автономного здійснення публічної влади, яку держава заохочує і контролює відповідно до Конституції і законів України. Місцеве самоврядування має свою фінансово-економічну основу, його функціонування носить соціально-економічний характер. Децентралізований зміст місцевого самоврядування та деякі інші фактори зменшують, але не виключають його політичний вплив на державу.

Звичайно ж, на наших землях традиції магдебургського самоврядування діяли на український лад, тобто значно відрізнялося за своїм змістом і формою від Магдебурзького права, яке застосовувалося в Західній Європі. Однак, Магдебурзьке право в Україні — важливе джерело права на українських землях..

Майже п’ять століть сплинуло з часу впровадження Магдебурського права на території України, але його відголосся  ми чуємо ще й зараз. Європейські манери, традиції – наш історичний спадок. Самоврядний орган міста Магдебурга – взірець свмоврядування для всієї Європи. Проблеми побудови у країні системи управління, яка є адаптованою до європейських відповідників. А їх витоки  -  у місцевому самоврядуванні, як одній з підвалин європейського культурно-правового простору.

Єропа змінює своє обличчя, а Україна знаходиться в епіцентрі цих змін, доводячи своє право називатися Європейською державою. Тому кожен з нас може гордитися своєю країною, з гордістю та честю сказати: « Я – європеєць» .

Читати інші роботи

 

Відео

English version